Критичне мислення
На думку авторів технології «Читання і письмо для розвитку критичного мислення» Джінні Стіл, Курта Мередіта і Чарльза Темпла, «критичне мислення – це складний ментальний процес, що починається із залучення інформації та закінчується ухваленням рішення».
Фундатор Інституту критичного мислення США Метью Ліпман вважає, що критичне мислення є «вмілим відповідальним мисленням, що дає змогу людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно: ґрунтується на певних критеріях; є таким, що самокоригується; випливає з конкретного контексту».
Учителю для розвитку критичного мислення молодших школярів необхідно:
- виділити час і забезпечити можливості для застосування критичного мислення;
- дозволити учням вільно розмірковувати;
- приймати різноманітні ідеї та думки;
- сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;
- забезпечити для учнів середовище без ризиків, вільне від насмішок;
- виражати віру в здатність кожного учня породжувати критичні судження;
- цінувати критичні міркування учнів.
- розвивати впевненість у собі й розуміння цінності власних думок та ідей;
- брати активну участь у навчальному процесі;
- ставитися з повагою до різноманітних думок;
- бути готовими висловлювати й заперечувати судження.
Цілі навчання (таксономія Блума)
Готуючись до уроку, вчителю важливо усвідомлювати цілі, яких потрібно досягти на цьому конкретному занятті. У 1956 році американський психолог Бенджамін Блум у книзі «Таксономія освітніх цілей: сфера пізнання» («Taxonomy of Educational Objectives: Cognitive Domain») запропонував правила чіткого й однозначного формулювання і впорядкування цілей навчання:
- цілі когнітивної групи (розуміння, відтворення, застосування, аналіз, синтез, оцінка); • цілі афективної групи (вони виражаються через сприймання, інтереси, нахили, здібності тощо);
- цілі психомоторні (навички письма, мовленнєві, фізичні, трудові навички).
(Lorin W. Anderson, David Krathwohl. «A Taxonomy for Learning, Teaching and Assessing: A revision of Bloom’s Taxonomy of Educational Objectives»).
Л. Андерсон і Д. Кратволь створили систему, в якій визначили, що дитина навчається як на рівні знань – фактичних, концептуальних, процедурних та метакогнітивних; так і на рівні процесів: запам'ятовування, розуміння, застосування, аналізу, оцінювання і створення. Діаграма побудована ієрархічно: від простих до складних і найскладніших рівнів знань та когнітивних процесів.
Стратегії розвитку критичного мислення. Мозкова атака
- Основне завдання – зібрати якомога більшу кількість ідей, звільнивши учасників обговорення від інерції мислення і стереотипів.
- Мета - продукування найбільшої кількості ідей для розв’язання певної проблеми або для збирання інформації з певної теми.
- Обов’язкова умова - запис усіх ідей, навіть суперечливих, неоцінювання ідей у процесі обговорення, класифікація ідей по закінченні обговорення.
- Можна проводити фронтально з усім класом, коли ідеї записує вчитель на дошці (перевага цього способу – заощадження часу на уроці), індивідуально, у парах, групах.
Після «мозкової атаки» учитель повідомляє, з якою інформацією учні мають ознайомитися на уроці. Аналізуючи все, що розповіли учні з теми, учитель може зрозуміти, який навчальний матеріал вони засвоїли добре, а яка інформація залишилася поза їхньою увагою.
Алгоритм проведення «мозкової атаки» на уроці інформатики
Стратегії розвитку критичного мислення. Асоціативний кущ
Стратегію «Асоціативний кущ» використовують для «входження» в тему, яку розглядатимуть у подальшому. На відміну від «мозкової атаки», де висловлені думки стосуються інформації з приводу певної теми (пригадайте, що ви ЗНАЄТЕ), метод «гронування» спонукає учнів думати вільно та відкрито про певний предмет, образ, тему, у тому числі висловлювати почуття, емоції, ставлення.
Метод «гронування» стимулює нелінійну форму мислення – асоціативне мислення.
Алгоритм роботи за стратегією «Асоціативний кущ»
Стратегії розвитку критичного мислення. Кубування
«Кубування» є стратегією навчання, яка полегшує розгляд різних аспектів теми (автори Грегорі Кован і Елізабет Кован, 1980). Цей підхід передбачає використання кубика (його можна виготовити самостійно з цупкого картону або обклеїти коробку папером), на кожній грані якого написано вказівки:
- Опишіть.
- Порівняйте.
- Встановіть асоціації.
- Проаналізуйте.
- Знайдіть застосування.
- Запропонуйте аргументи «за» або «проти».
Застосовуючи цю стратегію, слід пам’ятати, що черговість граней передбачає перехід від менш складних завдань (з погляду мисленнєвої діяльності) до більш складних. Використовуючи цю стратегію у початкових класах, бажано пояснювати учням, що від них вимагають, у доступних для них формулюваннях.
Алгоритм роботи за стратегією «Кубування»
Яким чином пояснити дітям складні слова? Формулюючи запитання для учнів початкової школи, можна використовувати такі фрази:
- Як це виглядає? (Замість «Опиши це»)
- На що це схоже, а від чого відрізняється? (Замість «Порівняй це».)
- Про що це змушує тебе подумати? (Замість «Які в тебе виникають асоціації?»)
- Із чого це зроблено? (Замість «Проаналізуй це»)
- Як би ти це використав (використала)? (Замість «Знайди цьому застосування»)
- Добре це чи погане? Чому? (Замість «Наведи аргументи “за” та “проти”")
Чи необхідно проходити всі грані куба послідовно, чи можна встановлювати спонтанний порядок запитань, кидаючи куб?
Якщо ви зосереджені на розвитку критичного мислення у молодших
школярів, то краще дотримуватися порядку, який передбачає перехід від менш складного до складнішого типу мислення. Тип мислення, який має місце у процесі «Кубування», повторює багаторівневі запитання, складені на основі таксономії цілей Блума.
На якій стадії уроку можна застосовувати цю стратегію? Стратегію можна застосовувати на всіх етапах, але найкраще – на стадії актуалізації та рефлексії, під час розгляду чогось, що учні добре знають.
Чи потрібно вчителю записувати власні думки під час «Кубування»? Так, учитель робить записи під час застосування цього методу разом із дітьми. Установка: «Ми всі – одна спільнота».
Стратегії розвитку критичного мислення. ЗХД
Знаємо – хочемо знати – дізналися (таблиця «ЗХД»)
Стратегія «ЗХД»
передбачає аналіз учнями власних знань із теми, що розглядатиметься на
уроці; постановку запитань із цієї теми, які виявляють їхню
зацікавленість тією чи іншою стороною питання; стислий запис інформації з
те ми, а також планування власних кроків щодо можливих шляхів
навчання.
Алгоритм роботи за стратегією «ЗХД»
Приклад застосування ЗХД-таблиці на уроках інформатики: змістова лінія "Я у світі інформації", 3 клас
Стратегії розвитку критичного мислення. "Товсті / тонкі питання"
Вчитель влаштовує опитування за певною тематикою (питання готуються заздалегідь).
«Тонкі» питання передбачають відповідь лише «так чи ні» і починаються, наприклад, так:
- Хто …? Що…?
- Чи правда, що…?
- Чи правильно твердження, що…?
- Чи можливо, що…?
- Чи згідні ви з…?
- Як звати…?
- Яку назву має…?
- Дайте три пояснення, чому…?
- Поясніть, чому…?
- Чому ви вважаєте, що…?
- В чому різниця між…?
- Як можна узагальнити наступні поняття…?
- Що буде, якщо…?
- Чи згодні ви...?
- Припустимо, що буде, якщо ...?
Один з варіантів проведення: питання подається у вигляді таблиці, яку діти заповнюють і озвучують один одному.;
Метод «Питальні слова»
Мета методу: покращити вміння учнів ставити запитання, спираючись на питальні слова.
У якій частині уроку доречний: в основній частині під час опрацювання нової інформації.
Організація діяльності: на прохання вчителя учні складають у зошитах таблицю з двох колонок за формою, поданою нижче
Під час читання чи перегляду (прослуховування) нової інформації у праву колонку вони виписують поняття, нові слова, терміни пов’язані з темою(до 10 позицій).
Після завершення первинного сприйняття інформації учні в парах уточнюють перелік записаних у правій колонці слів і заповнюють ліву колонку будь-якими питальними словами: Що; Де; Чому: Як: Коли; Хто; Чим тощо. Питальні слова не мають повторюватись.
Після цього учням пропонується за 5-7 хв сформулювати якомога більше запитань, складаючи за сенсом слова з двох колонок. Робота може бути як індивідуальною, так і парною. Кращі запитання заслуховують.
У початковій школі кількість питань-понять обмежується 5-6. Діти починають працювати з готовою таблицею, заповненою вчителем. Головне – навчити їх ставити якомога більше запитань. Заохочують насамперед відкриті запитання, на які в тексті немає відповіді.